Антикорупційна кампанія в Китаї сягнула масштабів часів Мао Цзедуна, – FT

Одним із показових випадків став інцидент із колишнім китайським регулятором фінансового ринку Фан Сінхаєм. У липні він мав виступити на семінарі в Пекінському університеті, однак несподівано не з'явився. Згодом державне агентство "Сіньхуа" повідомило, що чиновник перебуває під слідством за підозрою в серйозних порушеннях партійної дисципліни та законодавства.

Як зазначає видання, кампанія чисток охоплює дедалі ширші кола китайської еліти напередодні з'їзду Компартії наступного року, на якому Сі Цзіньпін, як очікується, отримає четвертий п'ятирічний термін на посаді лідера партії.

Масштаби кампанії продемонструвало нещодавнє п'яте пленарне засідання Центрального комітету КПК. Близько чверті його членів були відсутні, переважно через кадрові чистки. Нічого подібного в історії сучасного Китаю не було аж із часів так званої Культурної революції Мао Цзедуна.

За підрахунками професора Міньсінь Пея з коледжу Клермонт-Маккенна, за правління Сі Цзіньпіна різних політичних, адміністративних або судових покарань зазнали близько 7,2 млн членів Компартії. Серед них щонайменше 632 високопосадовці. У третьому президентському терміні Сі, який розпочався 2023 року, середня кількість покараних чиновників перевищила 800 тисяч на рік. Загалом за цей час щонайменше 628 китайських партійних функціонерів були притягнути безпосередньо до кримінальної відповідальності і, ймовірно, отримали реальні тюремні строки.

Водночас ефективність цієї політики залишається дискусійною. За даними Transparency International, індекс сприйняття корупції в Китаї з 2012 року покращився лише з 39 до 43 балів.

Занепокоєння експертів викликає вплив чисток на роботу державного апарату. Чиновники, побоюючись звинувачень у корупції або нелояльності, дедалі частіше уникають самостійних рішень і ризикованих проєктів. Це особливо небезпечно на тлі слабкого внутрішнього попиту та проблем із боргами місцевих органів влади.

"Місцеві чиновники можуть віддавати перевагу політичній слухняності замість експериментів", – наводить видання оцінку старшої економістки Oxford Economics Шеани Юе.

Ще одним наслідком стає погіршення якості інформації, яка надходить до найвищого керівництва. Через страх покарання чиновники можуть приховувати проблеми та повідомляти керівництву лише те, що воно хоче почути. Це створює ризик ухвалення помилкових рішень, особливо в економічній політиці.

Попри це, експерти не очікують згортання антикорупційної кампанії. Її головною метою дедалі більше стає забезпечення особистої лояльності партійного апарату Сі Цзіньпіну.

"Десятиліття його лікування не спрацювало, і навіть найближчі до нього люди виявилися корумпованими. Його відповідь – збільшити дозу", – описує стратегію Сі Цзіньпіна науковий співробітник Jamestown Foundation Крістофер Най.

Як писав УНІАН, за даними американської розвідки, у збройних силах Китаю виявили масштабну корупцію, яка могла серйозно підірвати програму військової модернізації та поставити під сумнів готовність країни до великої війни, зокрема проти Тайваню. Найбільші проблеми нібито зафіксовані в Ракетних військах і військово-промисловому комплексі, де повідомляється навіть про випадки заміни ракетного палива водою та несправні ракетні шахти.

Посол США в Китаї Девід Пердью заявив, що масштабні чистки у вищому військовому керівництві КНР є не лише боротьбою з корупцією, а й спробою Сі Цзіньпіна встановити повний контроль над армією. За його словами, розслідування щодо високопоставлених військових, зокрема заступника голови Центральної військової комісії Чжан Юся, свідчать про серйозні проблеми у військовому керівництві країни.